Аналітична довідка від НААН на 20.11.2020 року

Аналітична довідка про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні на 20 листопада 2020 року

На нашому сайті представлено Аналітична довідка від НААН

Агрометеорологічні умови

Протягом більшої частини другої декади листопада відмічалася дещо прохолодніша, ніж зазвичай, хмарна, з опадами різної інтенсивності у вигляді дощу, снігу та ожеледицею погода. Середньодобові температури повітря в більшості часу на більшій частині країни на 3–5 °С були вищими за норму і становили від 1,5-7,5 °С, а у Дніпропетровській та Херсонській областях на 2–5 °С – нижчі за норму, або близькі до неї і варіювали від 1,9 до 4,8 °С тепла.

Максимальна температура повітря вдень підвищувалася до 6-12 °С, а у найхолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до мінус
1,1-3,8 °С, а на поверхні ґрунту та на висоті 2 см – до мінус 6 °С.

Опади та кількість вологи у грунті

Опади протягом більшої половини другої декади листопада практично були відсутні, лише місцями відмічались незначні дощі та сніг з дощем, які дещо поповнили запаси продуктивної вологи в ґрунті, особливо у верхніх шарах ґрунту.

Дніпропетровська та Харківська область

У Дніпропетровській області кількість атмосферної вологи склала близько 1 мм (до 7 % декадної норми), у Харківській – від 27-36 мм (163-175% від норми) до 33-42 мм (218-265% від норми), на решті території країни середня їх кількість становила від 1,8 до 2,3 мм. Наприкінці другої декади листопада утворився сніговий покрив висотою 1,5-2,0 см. Ґрунт промерз на глибину 1-2 см.

За інформацією ДУ Інститут зернових культур НААН запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–20 см по завершенні осінньої вегетації під пшеницею озимою після різних попередників на переважній території області були недостатні та незадовільні і знаходилися у межах 9–18 мм, лише на півдні та подекуди в центрі області достатні – 28–30 мм, в метровому шарі – 24–68 мм.

Херсонська область

У Херсонській області, за даними Інституту зрошуваного землеробства НААН, зволоження ґрунту на більшій частині території області залишилось на недостатньому, а місцями незадовільному рівнях. Під пшеницею озимою в шарі ґрунту 0-20 см на неполивних землях західної частини області знаходились на незадовільному рівні – 9 мм, у південно-західних районах оцінювались як недостатні – 14 мм, а на решті площ зволоження цього шару ґрунту відповідало достатнім показникам – 24-29 мм. У метровому шарі ґрунту у східних та місцями у західних районах містилось 31-34 мм вологи, що є низьким показником, у південно-західних, центральних та південно-східних районах зволоження ґрунту було незадовільним – 62-71 мм, а на решті території області запаси вологи відповідали задовільним та добрим показникам – 104-135 мм.

На решті території країни запаси продуктивної вологи в ґрунті залишаються достатніми.

Аналіз стану посівів

З початку другої декади листопада внаслідок зниження середньодобових температур менше 5°С тепла відмічали уповільнення активних ростових процесів озимих зернових культур, а з 16 листопада зафіксовано припинення їх активної вегетації.

Дніпропетровська область

Аналіз стану посівів, який проведено на початку зимового періоду науково-дослідними установами НААН, показав, що у Дніпропетровській області, за даними ДУ Інститут зернових культур НААН, рослини пшениці озимої, яку висівали по чорному пару в ранні (5–10 вересня) та оптимальні (15–25 вересня) строки, розпочали зимівлю маючи висоту 24–30 см і налічуючи в середньому 2,4–3,0 пагони кущіння; за пізньої сівби (5–15 жовтня) по цьому ж попереднику рослини мали висоту 16–19 см сформували в середньому 1,4–2,1 пагони. Пшениця озима, яку висівали після непарових попередників, характеризується дещо меншим рівнем розвитку порівняно із рослинами, розміщеними по чорному пару. Так, за раннього та оптимального строку сівби (5–25 вересня) середня висота рослин становить 22–25 см, а кількість пагонів сягає 1,8–2,4 шт./рослину. Пшениця озима, яку висівали 5–15 жовтня, на даний час знаходиться на початковому етапі фази кущіння, рослини налічують в середньому 1,0–1,5 пагони та мають висоту 14–17 см.

Визначення вмісту розчинних вуглеводів у рослинах пшениці озимої по завершенні осінньої вегетації показало, що їх кількість залежно від попередника становила у листках від 11,9 до 15,5 %, у вузлах кущіння – 21,8–24,8 %.

Таким чином, восени 2020 р. озимі зернові культури на більшості посівних площ припинили вегетацію в доброму та задовільному стані, який в подальшому буде залежати від погодних умов у найближчій перспективі та рівня загартування рослин.

Херсонська область

За даними Інституту зрошуваного землеробства НААН у Херсонській області посіви пшениці озимої знаходяться у фазах розвитку від формування 3 листка до утворення 3-5 пагонів. Стан посівів залежно від строків сівби, мінерального та волого забезпечення на більшості площ знаходяться у задовільному та доброму стані.

Аналогічна ситуація із станом посівів ячменю озимого, але його рослини менш розвинені, ніж пшениця. Фази розвитку рослин – від формування 1-3 листків до утворення 2-3 пагонів.

Рослини ріпаку озимого сформували розетку з 5-15 листків залежно від строку сівби і волого забезпечення попередників. На полях де низькі запаси вологи в ґрунті та не вносили мінеральні добрива, рослини мають фіолетове забарвлення та значно відстають в рості. Посіви ріпаку озимого по пару надмірно розвинені і в господарствах для гальмування ростових процесів рослини обприскували препаратами з рістрегулюючою дією.

Київська область

За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН», у Київській області посіви озимих зернових культур, посіяні в оптимальні терміни (25 вересня), знаходяться у фазі «кущіння», висота рослин 20-24 см, довжина конуса наростання рослин– 0,45-0,65 мм, маса 100 сирих рослин – 160-205 г, коефіцієнт кущіння – 2,2-2,8. Стан посівів добрий. Посіви, що було висіяно 5 жовтня, ввійшли в зиму на початку фази «кущіння» з довжиною конусів наростання 0,20-0,25 мм, висота рослин – 15-20 см, маса 100 сирих рослин складає 50-80 г. Стан посівів добрий. Посіви, висіяні після 10 жовтня, припинили осінню вегетацію у фазах 1-го – 3-го листка. Висота рослин – 7-12 см, маса 100 сирих рослин складає 20-50 г. Стан таких посівів задовільний.

Харківська область

За інформацією Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН у Харківській області стан посівів через тривалу осінню посуху наразі нерівномірний. На кращих полях рослини перебувають у доброму стані, у фазі кущіння з густотою рослин 420-480 рослин на 1 м² рослини добре розвинені, мають сформовану кореневу систему. Однак, через нерівномірність опадів по території області, на значній кількості полів сходи отримували неодночасно, через що посіви мають дещо строкатий вигляд, густота рослин на таких полях становить від 320 до 430 рослин на 1 м², а розвиток від 1 до 3 листків, корені переважно первинні. Висота рослин, які знаходяться у фазі «3-го листка», становила 17 см, сформована густота коливалася від 360 до 470 рослин на 1м². На полях за гірших попередників, при значному пересушуванні посівного шару ґрунту, отримано зріджені сходи, але слід зауважити, що у посівному шарі ґрунту ще знаходяться життєздатні проростки та зерна, стан яких у подальшому буде обумовлений перебігом погодних умов.

Карпатський регіон

За інформацією Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, у Львівській області рослини пшениці озимої залежно від строків сівби перебувають у фазі «сходів» (2 листки) та «кущіння», мають темно-зелене забарвлення, що свідчить про добру забезпеченість азотом, загальний стан добрий та задовільний. Їх густота є доброю і знаходиться в межах 378‒486 шт./м². Виняток становлять посіви пізнього строку сівби (20 жовтня). Рослини пшениці озимої у такій фазі є дуже вразливими до дії несприятливих факторів перезимівлі, особливо низьких температур, оскільки у них не добре розвинена коренева система, надземна маса і вони не накопичили достатню кількість пластичних речовин. Стійкіші до умов перезимівлі є рослини, які завершили осінню вегетацію у фазі «кущіння» з 3‒5 синхронно розвиненими пагонами (ІІ етап органогенезу).

Стан робіт

Продовжується сівба озимих культур. Станом на 16 листопада вже засіяно 7837,22 тис. га (96 % запланованих площ).

З них:

• пшениці – 5925,2 тис. га (97 % запланованих площ),
• ячменю – 922,7 тис. га (98 % запланованих площ),
• жита – 121,45 тис. га (91 % запланованих площ),
• ріпаку – 867,88 тис. га (86 % запланованих площ).